СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!" (Дiї2215)

Павла було обрано побачити і почути, як Господь промовляє до нього з Небес. Це Божественне обрання було для нього самого великим привілеєм; але воно не мало закінчитися на ньому, воно мало впливати на інших; так, на всіх людей. Саме Павлу Європа завдячує Євангелієм у цей час.

Це наше в нашій мірі – бути свідками того, що Господь відкрив нам, і на наш страх і ризик ми приховуємо це дорогоцінне об’явлення. По-перше, ми повинні бачити і чути, інакше нам не буде чого розповісти; але коли ми це виконуємо, ми повинні прагнути свідчити. Це має бути особистим: "Ти будеш". Це має бути для Христа: "Ти будеш свідком Йому". Це має бути постійним і всепоглинаючим; ми повинні бути цим понад усе, виключаючи багато інших питань. Наше свідчення має бути не для обраних небагатьох, які радо приймуть нас; але "перед усіма людьми" – для всіх, до кого ми можемо досягнути, молодих чи старих, багатих чи бідних, добрих чи поганих. Ми ніколи не повинні мовчати, як ті, хто одержимий німим духом; бо текст перед нами – це наказ і обітниця, і ми не повинні пропустити її – "Будеш ти свідком Йому". "Ви свідки Мої, говорить Господь" (Іс.4310).

Господи, виконай це слово і для мене також!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід, бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму." (Бут.1314-15)

Особливе благословіння для пам'ятної події. Аврам владнав сімейну суперечку. Він сказав: "Нехай сварки не буде між мною та між тобою… бо близька ми рідня" (Бут.1308); і тому він отримав благословіння, яке належить миротворцям. Господь, Той, Хто дарує мир, із задоволенням являє Свою благодать тим, хто шукає миру та прагне його. Якщо ми прагнемо тіснішого спілкування з Богом, ми повинні триматися ближче до шляхів миру.

Аврам дуже щедро поставився до свого родича, давши йому можливість обрати землю. Якщо ми відмовляємо собі заради миру, Господь більш ніж компенсує нам це. Наскільки далеко патріарх може бачити, він може претендувати на те, і ми можемо робити те саме по вірі. Аврам мусив чекати на фактичне володіння, але Господь передав землю йому та його нащадкам. Безмежні благословіння належать нам за заповітним даром. Усе наше. Коли ми догоджаємо Господу, Він змушує нас дивитися всюди і бачити все своїм, чи то теперішнє, чи майбутнє, все наше, а ми належимо Христу, а Христос — Богу.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувся Господь від палючого гніву Свого й дав тобі милосердя, і змилосердився над тобою, і розмножив тебе, як присягнув був батькам твоїм." (Втор.1318)

Ізраїль мав підкорювати міста, віддані ідолопоклонству, і знищувати всю здобич, вважаючи все осквернене ідолами проклятим, що повинно бути спалене вогнем. Так само християни повинні ставитися до всякого гріха. Ми не повинні дозволяти залишатися жодній злiй звичці. Зараз іде безжальна війна із гріхами будь-якого виду й розміру: тілесними, душевними чи духовними. Ми не вважаємо відмову від зла чимось, що заслуговує милості, але бачимо в цьому плід Божої благодаті, якого не хочемо втратити ні за яких обставин.

Коли Бог дає нам нещадність до наших гріхів, тоді Він виявляє до нас велику милість. Коли ми гніваємося на зло, Бог уже не гнівається на нас. Коли ми примножуємо свої зусилля проти беззаконня, Господь примножує Свої благословення. Шлях миру, зростання, безпеки та радості в Ісусі Христі відкривається у виконанні цих слів: "Нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї". Господи, очисти мене сьогодні. Співчуття, процвітання, примноження й радість неодмінно будуть дані тим, хто з урочистою рішучістю відкидає гріх.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен