СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Відаючи в собі, що маєте в небі майно неминуще та краще." (Євр.1034, в оригіналі)

Це добре. Наше надбання тут дуже нетривке — у ньому немає справжньої сутності. Але Бог дав нам обітницю справжнього майна в краї слави, і ця обітниця приходить до наших сердець із такою повною впевненістю в її достовірності, що ми самі в собі знаємо, що там ми маємо вічне надбання. Так, ми маємо його вже зараз. Кажуть: "Краще синиця в руці, ніж журавель у небі"; але ми маємо нашу пташку і в небі, і також в руці. Небеса вже зараз наші. Ми маємо на них право власності, маємо завдаток, маємо їх первоплоди. Ми маємо Небеса в ціні, в обітниці й у принципі: і знаємо це не лише зі слуху, а "в самих собі".

Хіба думка про краще майно по той бік Йордану не повинна примирити нас із теперішніми втратами? Наші кишенькові гроші ми можемо втратити, але наш скарб у безпеці. Ми втратили тіні, та сутність залишається, бо наш Спаситель живе, і місце, яке Він приготував нам, очікує. Є кращий край, краще надбання, краща обітниця — і все це приходить до нас через кращий заповіт; тож будьмо в кращому настрої й скажімо Господеві: "Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!" (Пс.14502).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя." (Пс.2306)

Побожний поет співає:

"Господи, коли Ти вкладаєш у мій час день, як оцей нині,

Невідомий іншим рокам, — благаю, даруй,

Щоб благодать його так освітила, що б не ніс він у собі,

Щоб він додав до святості й продовжив хвалу!"

Цей день приходить лише раз на чотири роки. О, якби ж нам здобути на ньому чотириразове благословення! Досі доброта (добро) й милість (милосердя), мов два вартові, день у день ішли за нами слідом, замикаючи тили, тоді як благодать провадила попереду; і оскільки цей незвичайний день — один із днів нашого життя, ці два ангели-охоронці будуть із нами й сьогодні. Доброта — щоб задовольняти наші потреби, і милість — щоб стирати наші гріхи - ця пара супроводжуватиме кожен наш крок цього дня й кожного дня, аж доки не скінчаться дні. Тож послужімо Господеві цього особливого дня з особливим посвяченням серця й заспіваймо Йому хвалу з більшою ревністю та солодкістю, ніж будь-коли. Чи не могли б ми сьогодні зробити незвичайну пожертву для Божої справи або для вбогих? Нехай винахідлива любов зробить це двадцять дев’яте лютого днем, який пам’ятатиметься повік.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І ви вийдете та поскакаєте (виростете), мов ті ситі телята." (Мал.0402)

Так, коли світить сонце, хворі залишають свої палати та виходять на вулицю, щоб подихати свіжим повітрям. Коли сонце приносить весну та літо, худоба залишає свої стійла та шукає пасовища на вищих Альпах. Так само, коли ми маємо свідоме спілкування з нашим Господом, ми залишаємо стійла зневіри та гуляємо полями святої впевненості. Ми піднімаємося на гори радості та харчуємося з солодкого пасовища, яке росте ближче до Небес, ніж їжа плотських людей.

"Вийдете" і "виростете" – це подвійна обітниця. О душе моя, прагни насолоджуватися обома благословеннями! Навіщо тобі бути в’язнем? Встань і ходи на волі. Ісус говорить, що Його вівці будуть входити і виходити і знайдуть пасовище; тож іди і пасися на багатих луках безмежної любові.

Навіщо залишатися немовлям у благодаті? Виростай. Молоді телята швидко ростуть, особливо якщо їх годують у стійлах; а ти маєш виняткову турботу свого Викупителя. Тож зростай у благодаті та в пізнанні свого Господа і Спасителя. Не будь ні обмеженим, ні чахлим у рості. Сонце Праведності зійшло над тобою. Відгукуйся на Його промені, як бруньки на природне сонце. Відкрий своє серце, розширюйся і зростай у Нього в усьому.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен