СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Я перед тобою піду й повирівнюю висунене, двері мідні зламаю і порозбиваю залізні засуви." (Iс.4502)

Це було сказано для Кіра; але відтоді це стало спадщиною всіх духовних слуг Господа. Лише йдімо вперед по вірі — і дорога перед нами буде очищена. Усі викривлення й хитрощі людської підступності та сатанинської лукавості будуть вирівняні для нас; нам не доведеться блукати їхніми заплутаними стежками. Двері з міді будуть зламані, а залізні засуви, що їх замикали, розбиті. Нам не знадобляться ні тарани, ні ломи: Сам Господь зробить для нас неможливе, і несподіване стане реальністю.

Тож не будемо сидіти в боягузливому страху. Ходімо вперед дорогою обов’язку, бо Господь сказав: "Я піду перед тобою". Не наша справа запитувати "чому"; наше покликання — сміливо йти вперед. Це Господня справа, і Він дасть нам силу виконати її: усі перешкоди мусять поступитися перед Ним. Хіба Він не сказав: "Я двері мідні зламаю"? Що може перешкодити Його намірам або зупинити Його постанови? Ті, хто служить Богові, мають безмежні ресурси. Для віри шлях відкритий, навіть якщо для людської сили він здається зачиненим. Коли Яхве говорить: "Я зроблю", — як Він двічі говорить у цій обітниці, — ми не сміємо сумніватися.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені." (Пс.13807)

Жалюгідна хода серед проблем (тісноти)? Ні — благословенна хода, бо для неї є особлива обітниця. Дайте мені обітницю — і що тоді та проблема? Чого ж навчає мене тут мій Господь? Ось цього: "Ти оживиш мене". Я матиму більше життя, більше сили, більше віри. Хіба не часто буває так, що саме проблема оживляє нас, мов подих холодного повітря того, хто вже готовий знепритомніти?

Якими розгніваними є мої вороги, а особливо — головний ворог! Чи маю я простягнути руку й боротися з ними? Ні, моя рука краще послужить у праці для мого Господа. Та й немає потреби, бо мій Бог простягне Свою могутню руку й упорається з ними набагато краще, ніж це міг би зробити я сам. "Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь" (Рим.1219). Він Своєю правицею сили й мудрості спасе мене — і чого ще я можу бажати?

Тож, серце моє, роздумуй над цією обітницею доти, доки вона не стане піснею твоєї впевненості й утіхою твоєї самотності. Молися, щоб самому ожити духом, а все інше залиш Господу, Який звершує все для тебе.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана." (Йоїл0225)

Так, ті змарновані роки, через які ми зітхаємо, будуть нам відновлені. Бог може дати нам таку рясну благодать, що в решту наших днів ми вмістимо стільки служіння, що це стане певним відшкодуванням за роки невідродженого життя, про які ми тепер сумуємо в покірному покаянні.

Сарана відступництва, світськості та духовної теплоти тепер видається нам страшною пошестю. О, якби вона ніколи не наближалася до нас! Але Господь у Своїй милості забрав її, і тепер ми сповнені ревності служити Йому. Благословенне Його Ім’я — ми можемо принести такий урожай духовних плодів і чеснот, що наша колишня безплідність щезне без сліду. Через багату благодать ми можемо навіть використати наш гіркий досвід на добро — щоб застерігати інших. Через наші колишні падіння ми можемо стати глибше вкоріненими в смиренні, дитячій залежності від Бога та щирій покаянній духовності. Якщо ми станемо пильнішими, ревнішими й лагіднішими, то навіть із наших болючих втрат здобудемо користь. Змарновані роки можуть бути відновлені чудом Божої любові. Чи здається це надто великим даром? Давайте будемо вірити в це, жити заради цього і ми зможемо ще це усвідомити, так само як Петро став набагато кориснішим слугою після того, як його самовпевненість була зцілена через усвідомлення власної слабкості. Господи, допоможи нам по Твоїй благодаті.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен