СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає." (Пс.14519)

Його власний Дух викликав у нас це воління, і тому Він відповість на нього. Це Його власне життя в нас спонукає до цього благання, і тому Він його почує. Ті, хто боїться Його, — це люди, що перебувають під найсвятішим впливом, і тому їхнє бажання — прославляти Бога та насолоджуватися Ним вічно. Як і Даниїл, вони — люди бажань, і Господь допоможе їм здійснити їхні прагнення.

Святі бажання – це благодать у стеблині, і небесний Хлібороб буде культивувати їх, доки вони не досягнуть повного колоска. Богобоязливі люди прагнуть бути святими, корисними, благословінням для інших і таким чином шанувати свого Господа. Вони бажають забезпечення своїх потреб, допомоги під тягарем, провадження у розгубленості, визволення у скруті; і іноді це бажання настільки сильне, а їхня ситуація настільки нагальна, що вони кричать в агонії, як маленькі діти у болю, і тоді Господь діє найповніше і робить усе необхідне, згідно з цим Словом, – "та їм помагає".

Так, якщо ми боїмося Бога, нам більше нічого боятися; якщо ми кличемо до Господа, наше спасіння певне.

Нехай читач покладе цей текст на свій язик і триматиме його в роті цілий день, і він буде для нього як "тісто в меду" (Вих.1631).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Господь дає милість та славу." (Пс.8412)

Благодать — це те, чого ми потребуємо саме зараз, і вона дається даром. Що може бути безкоштовнішим, ніж дар? Сьогодні ми отримаємо благодать, що підтримує, зміцнює, освячує і задовольняє. Він давав щоденну благодать донині, і щодо майбутнього — вона й надалі буде достатньою. Якщо ж у нас мало благодаті, то причина в нас самих; бо Господь не обмежений і не бариться її давати в рясноті. Ми можемо просити скільки завгодно й не боятися відмови. Він дає щедро і не докоряє.

Господь може не дати золота, але дасть благодать; Він може не дати прибутку, але дасть благодать. Він неодмінно пошле нам випробування, але разом із ними дасть і благодать відповідно до них. Ми можемо бути покликані до важкої праці й страждання, але разом із цим покликом прийде вся необхідна благодать.

Яке дивовижне "та" в цьому тексті — "та славу"! Нам ще не потрібна слава, і ми ще не готові до неї; але ми її отримаємо у належному порядку. Після того як скуштуємо хліб благодаті, ми будемо пити вино слави. Ми маємо пройти через Святе — тобто благодать — до Святого Святих, тобто до слави. Ці слова "та славу" достатні, щоб людина затанцювала від радості. Ще трошки, ще трошки — і тоді слава навіки!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!... Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу." (Єр.0106-07)

Єремія був молодий і відчував природні вагання, коли Господь посилав його з великим дорученням; але Той, Хто його посилав, не хотів, щоб він говорив: "Я ще юнак". Те, ким він був сам по собі, не повинно було згадуватися, але мало зникнути в усвідомленні того, що він обраний говорити від імені Бога. Йому не потрібно було вигадувати чи складати власне послання, ані обирати слухачів: він мав говорити те, що наказував Бог, і говорити там, куди Бог його посилав, і він отримав би силу робити це, не своєю власною.

Чи не так само буває з якимось молодим проповідником або вчителем, який може читати ці рядки? Бог знає, наскільки ти молодий і як мало ти маєш знань та досвіду; але якщо Він обирає послати тебе, то тобі не слід ухилятися від небесного поклику. Бог прославить Себе у твоїй слабкості. Навіть якби ти був такий старий, як Метушалах, наскільки допомогли б тобі твої роки? А якби ти був такий мудрий, як Соломон, то міг би бути таким само свавільним, як і він. Тримайся свого послання, і це буде твоєю мудрістю; виконуй дані тобі накази, і це буде твоєю розсудливістю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен