СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

62/365 НЕ ЗАЛИШЕНІ НА ЗАГИБЕЛЬ

62/365 НЕ ЗАЛИШЕНІ НА ЗАГИБЕЛЬ

"Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!" (Пс.1610)

Це слово має своє повне виповнення в Господі Ісусі; але воно, з певною відмінністю, стосується й усіх, хто в Ньому. Наша душа не залишиться в стані відокремлення, а наше тіло, хоч і зазнає тління, воскресне знову. Та нині ми хочемо звернути увагу читачів радше на загальний зміст, ніж на конкретне застосування цих слів.

Ми можемо духовно занепасти дуже низько — аж так, що здаватиметься, ніби занурилися в саму безодню пекла; але там нас не буде залишено. Може здаватися, що серцем, душею й свідомістю ми стоїмо вже на порозі смерті; проте ми не можемо там залишитися. Наша внутрішня смерть до радості й надії може зайти дуже далеко; але вона не дійде до своїх крайніх наслідків, до повного тління чорного відчаю. Ми можемо опуститися дуже низько, але не нижче, ніж дозволить Господь; ми можемо певний час перебувати в найглибшій темниці сумнівів, але там не загинемо. Зірка надії все ще на небі, коли ніч найтемніша. Господь не забуде нас і не віддасть ворогові. Тож будемо спочивати в надії. Ми маємо справу з Тим, Чия милість триває повіки. Безперечно, зі смерті, темряви й відчаю ми ще повстанемо до життя, світла й свободи.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

80/365 УНИКНИ ТОГО СПОТИКАННЯ

80/365 УНИКНИ ТОГО СПОТИКАННЯ

"Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!" (Пр.0323)

Тобто, якщо ми ходимо шляхами мудрості та святості, то будемо в них збережені. Той, хто прямує по шосе вдень, перебуває під певним захистом. Для кожної людини є свій шлях, а саме її покликання в житті, і якщо ми побожно ходитимемо ним у Божому страху, Він збереже нас від зла. Можливо, ми не будемо пересуватись розкішно, але будемо рухатись безпечно. Можливо, ми не зможемо бігти, як юнаки, але зможемо ходити, як праведні люди.

Найбільша небезпека лежить у нас самих: наша слабка нога так легко може спіткнутися. Просімо більшої моральної сили, щоб подолати цю схильність до падіння. Дехто спотикається, бо не бачить каменя на дорозі: Божа благодать дає нам здатність розпізнавати гріх і уникати його. Тож тримаймося цієї обітниці й довіряймо Тому, Хто підтримує Своїх обраних.

На жаль, наша найбільша небезпека — це власна недбалість; але проти цього Господь Ісус застеріг нас словами: "Пильнуйте й моліться" (Мт.2641).

О, дай нам благодаті пройти цей день без жодного спотикання! Недостатньо просто не впасти, нашим прагненням має бути навіть не зробити найменшого хибного кроку, але зрештою прославити Того, "Хто може вберегти нас від падіння" (див. Юда0124).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

98/365 ЗБЕРЕЖЕНІ ДО ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ

98/365 ЗБЕРЕЖЕНІ ДО ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ

"Став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі!" (Дiї2311)

Чи ти є свідком Господа і чи перебуваєш саме зараз у небезпеці? Тоді пам’ятай: ти безсмертний, доки не завершиш своє діло. Якщо Господь має ще свідчення, яке ти повинен засвідчити, ти житимеш, щоб це зробити. Хто може розбити посудину, яку Господь має намір знову використати?

Якщо ж для тебе більше немає праці для твого Господаря, то це не повинно тебе засмучувати, що Він готовий узяти тебе додому й помістити там, де ти будеш поза досяжністю ворогів. Свідчення про Ісуса — це твоя головна справа, і тебе не можуть зупинити в ній, доки вона не буде завершена; тому будь у мирі. Жорстокий наклеп, злі перекручення, відступництво друзів, зрада найнадійнішого і все інше, що може трапитися, не здатне перешкодити Господньому задуму щодо тебе. Господь стоїть поруч із тобою в ніч твоєї скорботи і говорить: "Ти ще маєш засвідчити про Мене". Будь спокійний, сповнений радості в Господі.

Якщо зараз тобі не потрібна ця обітниця, вона може знадобитися дуже скоро. Збережи її в серці. Пам’ятай також молитися за місіонерів і за всіх переслідуваних, щоб Господь зберіг їх аж до завершення їхньої життєвої праці.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

56/365 ВІДДІЛЕНІ

56/365 ВІДДІЛЕНІ

"Господні священики будуть казати на вас." (Iс.6106)

Ця буквальна обітниця, дана Ізраїлеві, у духовному значенні належить насінню за Духом, тобто всім віруючим. Якщо ми житимемо відповідно до своїх привілеїв, то маємо жити для Бога так ясно й виразно, що люди побачать, що ми відділені для святого служіння, — і називатимуть нас священниками Господа. Ми можемо працювати чи займатися торгівлею, як і інші, і водночас бути цілковито й повністю служителями Бога. Нашим єдиним заняттям має бути приносити безперервну жертву молитви, хвали, свідчення й самопосвяти живому Богові через Ісуса Христа.

Маючи таку єдину мету, ми можемо залишити відволікаючі турботи тим, хто не має вищого покликання. "Зостав мертвим ховати мерців своїх" (Мт.0822). Написано: "І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!" (Іс.6105). Нехай вони керують політикою, розв’язують фінансові проблеми, обговорюють науку й з’ясовують новітні тонкощі критики; а ми присвятимо себе служінню, як і личить тим, хто, подібно до Господа Ісуса, поставлений на вічне священство.

Приймаючи цю почесну обітницю як таку, що містить у собі святий обов’язок, одягнімося в одяг святості й служімо перед Господом увесь день.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен