СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!" (Iв.1507)

Зверніть увагу, що ми повинні слухати, як говорить Ісус, якщо сподіваємося, що Він слухатиме, як говоримо ми. Якщо ми не маємо зосередженого вуха до Христа, то й Він не матиме зосередженого вуха до нас. Якою мірою ми слухаємо, такою мірою будемо й почуті.

Більше того, почуте повинно залишатися, жити в нас і перебувати в нашому характері як сила й влада. Ми маємо прийняти істини, яких навчав Ісус, настанови, які Він дав, і рухи Його Духа всередині нас; інакше не матимемо влади біля престолу милості.

Якщо ж слова нашого Господа прийняті й перебувають у нас, яке безмежне поле привілеїв відкривається перед нами! Нам буде дано здійснення нашої волі в молитві, бо ми вже підкорили свою волю наказові Господа. Так виховуються Іллі, щоб тримати ключі Неба й замикати або відмикати хмари. Одна така людина варта тисячі звичайних християн. Чи ми смиренно бажаємо бути заступниками за Церкву і світ та, подібно до Лютера, мати від Господа те, чого прагнемо? Тоді мусимо схилити своє вухо до голосу Улюбленого, зберігати Його слова й ретельно їм коритися. Хто хоче молитися дієво, той повинен "пильно слухати".

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Послухайте слова Господнього ті, що на слово Його тремтите: Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь, і ми вашу радість побачимо (але Він з'явиться на вашу радість)! Та будуть вони посоромлені!" (Iс.6605)

Можливо, цей текст не стосується й одного з тисячі читачів цієї невеличкої книги обітниць; але Господь підбадьорює й того одного саме такими словами. Молімося за всіх, кого несправедливо вигнано із суспільства, яке вони люблять. Нехай Господь з’явиться їм на радість!

Цей текст стосується щиро побожних людей, які тремтять перед Господнім словом. Цих ненавиділи брати й зрештою відлучили через їхню вірність та святість. Це, безперечно, було для них дуже гірко — і ще більше тому, що їх виганяли в ім’я релігії та нібито задля прославлення Бога. Скільки ж усього чиниться для диявола в ім’я Бога! Використання імені Яхве, щоб додати отрути до укусу стародавнього змія, — яскравий приклад його підступності.

Явлення Господа заради них — це надія Його переслідуваних людей. Він з’являється як Заступник і Оборонець Своїх вибраних; і коли Він так чинить, це означає явне визволення для богобоязливих і посоромлення для їхніх гнобителів. О Господи, виконай це слово для тих, з кого люди глузують!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли." (Єз.1116)

Вигнані від народних засобів благодаті, ми не позбавлені благодаті цих засобів. Господь, Який поміщає Своїх людей у місця, де вони почуваються вигнанцями, Сам буде з ними і стане для них усім тим, що вони могли мати вдома, на місці своїх урочистих зібрань. Прийміть це для себе, о ви, покликані мандрувати!

Бог є для Своїх людей місцем сховку. У Ньому вони знаходять притулок від кожного супротивника. Він також є їхнім місцем поклоніння. Він із ними так само, як був із Яковом, коли той спав у відкритому полі і, прокинувшись, сказав: "Дійсно, Господь пробуває на цьому місці" (Бут.2816). Для них Він буде також тихим святилищем, подібним до Святого Святих, яке було безшумним місцем перебування Вічного. Вони будуть спокійні, не боячись зла.

Сам Бог у Христі Ісусі є святилищем милості. Ковчег заповіту — це Господь Ісус, і жезл Аарона, і посудина з манною, і таблиці Закону — усе це є в Христі, нашому святилищі. У Бозі ми знаходимо вівтар святості й спілкування. Чого ж іще нам потрібно? О Господи, виконай цю обітницю і будь для нас завжди немов мала святиня!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен