СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

128/365 ПОТРІБНІ ПРАЦІВНИКИ

128/365 ПОТРІБНІ ПРАЦІВНИКИ

"Ідіть і ви в виноградник, і все, що буде справедливим, те й отримаєте." (Мт.2007 з оригіналу)

Так, у Христовому винограднику є робота й для старих тіл. Уже одинадцята година, а Він усе ж дозволяє нам працювати. Яка це велика благодать! Безперечно, кожен старий чоловік мав би радісно прийняти це запрошення! Коли люди досягають похилого віку, ніхто вже не хоче їх брати на службу; вони ходять від крамниці до крамниці, а роботодавці дивляться на їхнє сиве волосся й лише похитують головами. Але Ісус приймає старих людей і також дає їм добру нагороду! Це справді милість. Господи, допоможи літнім людям вступити на Твою службу без жодної затримки.

Але чи Господь платитиме нагороду виснаженим старим людям? Не сумнівайтеся в цьому. Він говорить, що дасть вам те, що справедливе, якщо ви працюватимете на Його полі. Він неодмінно дасть вам благодать тут і славу в майбутньому. Він дарує теперішню втіху і майбутній спокій; силу відповідно до вашого дня і видіння слави, коли настане ніч смерті. Усе це Господь Ісус так само вільно дасть наверненому в старості, як і тому, хто вступив на Його службу в молоді роки.

Нехай я розповім це якомусь неспасенному старому чоловікові чи старій жінці й помолюся, щоб Господь благословив це заради Ісуса. Де ж мені знайти таких людей? Я виглядатиму їх і з любов’ю розповідатиму їм цю добру новину.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

133/365 ДЕНЬ ВЖЕ БЛИЗЬКО

133/365 ДЕНЬ ВЖЕ БЛИЗЬКО

"І дам Я йому зорю досвітню." (Об.0228)

Поки не настане день і не щезнуть тіні, яке ж це благословення бачити в Ісусі "досвітню (ранкову) зорю"! Я пам'ятаю, як ми читали в газетах пусту казку про те, що знову з'явилася Віфлеємська зірка. Та по дослідженню виявилося, що це була лише "ранкова зоря". Але зрештою великої помилки тут не було.

Найкраще — бачити Ісуса як Сонце; але коли ми не можемо так зробити, то наступне найкраще — бачити Його як зорю, що провіщає день і свідчить про наближення вічного світла. Якщо сьогодні я ще не є всім тим, чим сподіваюся стати, то все ж я бачу Ісуса, і це запевняє мене, що одного дня я стану подібним до Нього. Побачити Ісуса вірою — це запорука того, що ми побачимо Його у славі й перемінимося на Його образ. Якщо нині я не маю всього світла й радості, яких бажаю, то неодмінно матиму; бо так само певно, як я бачу ранкову зорю, я побачу й день. Ранкова зоря ніколи не буває далеко від сонця.

Скажи ж, душе моя: чи дав тобі Господь ранкову зорю? Чи тримаєшся ти міцно правди, благодаті, надії та любові, які Господь тобі дарував? Бо в цьому вже є світанок прийдешньої слави. Той, Хто дає тобі перемагати зло і перебувати в праведності, тим самим уже дав тобі ранкову зорю.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

119/365 ЗАБУТИ Й ПРОБАЧИТИ

119/365 ЗАБУТИ Й ПРОБАЧИТИ

"Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі." (Пр.2022)

Не поспішай. Дай гніву вщухнути. Не говори й не роби нічого, щоб помститися. Ти неодмінно вчиниш нерозважливо, якщо візьмешся сам відстоювати себе і вести власні битви; і, без сумніву, не виявиш духа Господа Ісуса. Шляхетніше — прощати й дозволяти образі минути. Тримати кривду в серці й плекати помсту — це залишати старі рани відкритими й створювати нові. Краще забути й пробачити.

Можливо, ти скажеш, що мусиш щось зробити, інакше зазнаєш великої втрати; тоді зроби те, що радить сьогоднішня обітниця: "Май надію на Господа, і Він допоможе тобі". Ця порада нічого не коштує, але варта значно більшого. Будь спокійним і тихим. Чекай на Господа: розкажи Йому свою скаргу; розгорни перед Ним лист великого чашника (2Цар.1904-08) — і вже це полегшить твоє обтяжене серце. До того ж тут є обітниця: "Він допоможе тобі (спасе тебе)". Бог знайде шлях визволення для тебе. Як Він це зробить — ні ти, ні я не можемо здогадатися, але Він це зробить. Якщо Господь спасе тебе, це буде значно краще, ніж вплутуватися в дрібні сварки й забруднювати себе, борючись із нечистим. Не гнівайся більше. Довір свою справу Судді всіх.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

65/365 ОПІКУН СИРІТ

65/365 ОПІКУН СИРІТ

"Тільки Тобою помилуваний сирота." (Ос.1404)

Ось чудова причина відкинути всіляку іншу надію й покладатися тільки на Господа. Коли дитина залишається без свого природного захисника, наш Бог вступає і стає її Опікуном; так само й тоді, коли людина втрачає всі опори, вона може покластися на живого Бога й знайти в Ньому все, що їй потрібно. Сироти віддаються під батьківську опіку Бога, і Він піклується про них. Автор цих рядків знає, що означає триматися лише за Божу руку, і він охоче свідчить, що жодна довіра не має такого підтвердження фактами і не приносить таких певних результатів, як довіра до невидимого, але вічно живого Бога.

Деякі діти, маючи батьків, не стають через це набагато щасливішими; але сироти з Богом — багаті. Краще мати Бога й не мати жодного іншого друга, ніж мати всіх покровителів на землі й не мати Бога. Втратити близьку людину боляче, але доки Господь залишається для нас джерелом милості, ми не є справжніми сиротами. Нехай сироти цього ранку звернуться до цього милостивого слова, і нехай усі, хто втратив видиму підтримку, зроблять так само. Господи, дай мені знайти милість у Тобі! Чим більша моя потреба й безпорадність, тим упевненіше я звертаюся до Твого люблячого серця.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен