СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь." (Єр.3134)

Справді, хоч би чого іншого ми не знали, ми знаємо Господа. Сьогодні ця обітниця є правдивою в нашому досвіді, і вона немала. Найменший віруючий серед нас знає Бога в Ісусі Христі. Не так повно, як ми бажаємо, але все ж істинно і реально ми знаємо Господа. Ми не лише знаємо доктрини про Нього — ми знаємо ЙОГО. Він є нашим Отцем і нашим Другом. Ми особисто знайомі з Ним. Ми можемо сказати: "Господь мій і Бог мій" (Ів.2028). Ми перебуваємо в близькому спілкуванні з Богом і проводимо багато щасливих митей у Його святій присутності. Ми вже не чужі для нашого Бога, але таємниця Господа відкрита нам.

Це більше, ніж могла навчити нас природа. Плоть і кров не відкрили нам Бога. Ісус Христос відкрив нашим серцям Отця. Якщо ж Господь дав нам пізнати Себе, хіба це не є джерелом усякого спасаючого пізнання? Пізнати Бога — це вічне життя (Ів.1703). Щойно ми приходимо до пізнання Бога, маємо доказ того, що ожили для нового життя. О душе моя, радій цьому пізнанню і благословляй свого Бога весь цей день!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею." (Пр.1607)

Я повинен бачити, що мої шляхи приємні Господу. Навіть тоді я матиму ворогів; і, можливо, тим вірогідніше, адже я прагну чинити те, що є правильним. Але яка це обітниця! Господь зробить так, що гнів людини прославлятиме Його, і стримає його так, що він не буде мене турбувати.

Він може змусити ворога відмовитися від наміру зашкодити мені, навіть якщо той цього прагне. Так Він учинив із Лаваном, який переслідував Якова, але не наважився його торкнутися. Або Він може вгамувати гнів ворога і зробити його дружнім, як сталося з Ісавом, який зустрів Якова по-братньому, хоча Яків боявся, що той уразить його та його родину мечем. Господь також може навернути лютого противника в брата у Христі й співпрацівника, як це сталося із Савлом із Тарсу. О, нехай Він зробить це в кожному випадку, коли з’являється дух переслідування!

Щаслива та людина, чиї вороги стають для неї такими, якими були леви для Даниїла в ямі — тихими й мирними супутниками! Коли я зустріну смерть, яку називають останнім ворогом, молюся, щоб бути в мирі. Нехай лише моєю головною турботою буде догоджати Господу в усьому. О, заради віри і святості, бо вони приємні Всевишньому!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?" (Мал.0310)

Багато хто читає і посилається на цю обітницю, не помічаючи умови, за якої вона дана. Ми не можемо очікувати, що небо відкриється і благословення виллється, якщо не віддаємо належного Господу, нашому Богові, та Його справі. Не було б нестачі в коштах для святих потреб, якби всі, хто називає себе християнами, віддавали свою справедливу частку.

Багато людей бідні, бо обкрадають Бога. Багато церков також позбавлені відвідин Духа, бо вони морять голодом своїх служителів. Якщо немає матеріальної їжі для Божих слуг, то не дивно, що в їхньому служінні мало поживи для наших душ. Коли місії занепадають через нестачу засобів, а Божа справа гальмується через порожню скарбницю, як ми можемо очікувати великого духовного процвітання?

Отже, замислимося: що я давав останнім часом? Чи не був я скупим до мого Бога? Чи не обмежував я мого Спасителя? Так не може бути. Нехай я віддам Господу Ісусу свою десятину, допомагаючи бідним і підтримуючи Його справу — і тоді я побачу Його силу благословляти мене щедро.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен