СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають." (Iс.4216)

Подумай про те, що безмежно славний Яхве стає Провідником для сліпих! Яку ж безмежну поблажливість це означає! Сліпа людина не може знайти дороги, якої не знає. Навіть коли вона знає шлях, їй важко ним іти; а дорога, якої вона не знає, зовсім недосяжна для її невпевнених кроків. Так і ми за своєю природою сліпі щодо дороги спасіння, але Господь веде нас нею, приводить до Себе, а потім відкриває наші очі. Щодо майбутнього, ми всі сліпі й не можемо побачити навіть години наперед; але Господь Ісус проведе нас аж до кінця нашої мандрівки. Благословенне Його ім’я!

Ми не можемо навіть здогадатися, яким шляхом прийде визволення, але Господь знає, і Він вестиме нас, доки ми не втечемо від всякої небезпеки. Щасливі ті, хто вкладає свою руку в руку великого Провідника і повністю довіряє Йому свій шлях і себе. Він проведе їх усією дорогою; і коли приведе їх додому, до слави, і відкриє їхні очі, щоб побачили шлях, яким Він їх вів, яку пісню вдячності вони заспівають своєму великому Благодійникові! Господи, веди Свою бідну сліпу дитину цього дня, бо я не знаю дороги!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне." (Гал.0608)

Сіяння виглядає як збиткова справа, адже ми кладемо добре зерно в землю й більше його не бачимо. Сіяти ж для Духа здається дуже химерною, мрійливою справою, адже ми зрікаємося себе і, здається, нічого не отримуємо натомість. Проте, якщо ми сіємо для Духа, навчаючись жити для Бога, шукаючи підкорення Його волі та присвячуючи себе просуванню Його слави, то не сіємо даремно. Нашою нагородою буде життя — життя вічне. Це життя ми починаємо відчувати вже тут, входячи в пізнання Бога, спілкування з Ним і насолоду Ним. Це життя тече, як ріка, що дедалі глибшає й ширшає, аж поки не приведе нас до океану безмежного блаженства, де Боже життя буде нашим навіки.

Тож не будемо сьогодні сіяти для плоті, бо її врожай — тління, адже плоть завжди веде до цього. Але з духовною перемогою над собою житимемо для найвищих, найчистіших і найдуховніших цілей, прагнучи вшанувати нашого святого Господа послухом Його благодатному Духові. Який же це буде врожай, коли ми пожнемо вічне життя! Які снопи безкінечного блаженства зберемо! Яким святом стануть ті жнива! Господи, зроби нас такими женцями заради Твого Сина.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його." (Об.0217)

Моє серце, збудися, щоб витривати у святій боротьбі, бо нагорода за перемогу велика. Сьогодні ми споживаємо небесну поживу, що падає навколо наших таборів; поживу пустелі, поживу, яка сходить із Неба, поживу, що ніколи не підводить мандрівників до Ханаану. Але для нас в Ісусі Христі приготовлено ще вищий рівень духовного життя і поживу для нього, яка поки що прихована від нашого досвіду. У золотій посудині, покладеній в ковчег, була порція манни, схована, яка, хоч і зберігалася віками, ніколи не псувалася. Ніхто її не бачив; вона була прихована разом із ковчегом заповіту, у Святому Святих. Так само найвище життя віруючого приховане з Христом у Бозі. Ми скоро до нього прийдемо. Ставши переможцями через благодать Господа нашого Ісуса, ми будемо їсти царську поживу й насолоджуватися царськими стравами. Ми будемо живитися Ісусом. Він є нашою "прихованою манною", так само як і манною пустелі. Він є всім у всьому для нас — і в найвищому, і в найнижчому нашому стані. Він допомагає нам боротися, дає перемогу, а потім Сам стає нашою нагородою. Господи, допоможи мені перемогти.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен