СЛУЖІННЯ СЛОВУ

"А Він відказав: Та (авжеж) Я буду з тобою!" (Вих.0312)

Звісно, якщо Господь послав Мойсея з завданням, Він не відпустить його самого. Враховуючи величезний ризик, з цим пов'язаний, і велику силу, якої це вимагало, було б смішно для Бога посилати бідного самотнього єврея протистояти наймогутнішому царю в усьому світі, а потім залишати його самого. Неможливо уявити, щоб мудрий Бог прирівняв бідного Мойсея до фараона і величезних сил Єгипту. Тому Він говорить: "Авжеж Я буду з тобою", ніби не могло бути й мови про те, що Він пошле його самого.

У моєму випадку також діятиме те саме правило. Якщо я виконую Господнє завдання, просто покладаючись на Його силу та зосереджуючись лише на Його славі, то Він точно буде зі мною. Те, що Він посилає мене, зобов'язує Його підтримувати мене. Хіба цього недостатньо? Чого ще я можу бажати? Якби всі ангели та архангели були зі мною, я міг би зазнати невдачі; але якщо ВІН зі мною, я маю досягти успіху. Але мені треба подбати про те, щоб діяти гідно відповідно до цієї обітниці. Я не маю йти сором’язливо, без особливого ентузіазму, легковажно, безцеремонно. Якою людиною має бути той, з ким поруч Бог! У такому товаристві мені личить поводитися мужньо і, як Мойсей, безстрашно йти до фараона.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди (праведності) та лікування в проміннях Його." (Мал.0402)

Виповнене один раз під час першого приходу нашого славного Господа, і матиме майбутнє повніше виконання під час Його другого приходу, це благодатне слово також призначене для щоденного використання. Чи темно читачу? Чи ніч поглиблюється в густішу темряву? Однак не впадаймо у відчай: сонце все одно зійде. Коли ніч найтемніша, світанок найближчий.

Сонце, яке зійде, не буде звичайним. Це те саме сонце — Сонце Праведності, кожен промінь якого — це святість. Той, Хто приходить підбадьорити нас, приходить шляхом справедливості, а також милосердя, не приходить, щоб порушити жодного закону, навіть щоб спасти нас. Ісус являє собою як святість Бога, так і Свою любов. Наше визволення, коли воно прийде, буде певним, бо праведним.

Нашим єдиним питанням має бути: "Чи боїмося ми імені Господнього? Чи шануємо ми живого Бога та ходимо Його дорогами?" Тоді для нас ніч має бути короткою; а коли настане ранок, усі хвороби та горе нашої душі закінчаться назавжди. Прийдуть світло, тепло, радість та ясність бачення, а за ними послідує зцілення від кожної хвороби та страждання.

Чи зійшов Ісус на нас? Посидимо на сонці. Чи сховав Він Своє обличчя? Чекаймо Його сходу. Він засяє так само безсумнівно, як сонце.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

"Того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть." (Iв.0637)

Чи є хоч один випадок, коли наш Господь вигнав того, хто прийшов? Якщо так, ми хотіли б знати про це; але такого не було і ніколи не буде. Серед загублених душ у пеклі немає жодної, яка могла б сказати: "Я пішов до Ісуса, а Він відмовив мені". Неможливо, щоб ви чи я були першими, до кого Ісус порушить Своє слово. Не плекаймо таких темних підозр.

Припустімо, що ми звернемося до Ісуса зараз щодо лиха сьогодення. У цьому ми можемо бути впевнені — Він не відмовить нам в аудієнції і не вижене нас. Ті з нас, хто часто приходив, і ті, хто ніколи раніше цього не робив, — підемо разом, і ми побачимо, що Він не зачинить двері Своєї благодаті перед жодним із нас.

"Він приймає грішників" (Лк.1502), але Він нікого не відштовхує. Ми приходимо до Нього в слабкості та гріху, з тремтячою вірою, малим знанням та слабкою надією; але Він не виганяє нас. Ми приходимо з молитвою, і ця молитва нескладна; зі сповіддю, і ця сповідь недосконала; з хвалою, і ця хвала далеко не відповідає Його заслугам; але все ж Він приймає нас. Ми приходимо хворими, забрудненими, виснаженими та нікчемними; але Він жодним чином не відкидає нас. Прийдімо знову сьогодні до Того, Хто ніколи нас не вижене.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен