СЛУЖІННЯ СЛОВУ

Одне із двох служінь Церкви /Дії0604

69/365 ХОДИ В СВІТЛІ

69/365 ХОДИ В СВІТЛІ

"Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався." (Iв.1246)

Цей світ темний, мов північ; Ісус прийшов, щоб через віру ми мали світло й більше не сиділи в темряві, яка вкриває все інше людство.

"Кожен" — це дуже широке слово: воно означає тебе і мене. Якщо ми довіримося Ісусові, то більше не будемо сидіти в темній тіні смерті, а ввійдемо в тепле світло дня, який ніколи не закінчиться. Чому ж нам не вийти на світло просто зараз?

Іноді над нами може нависнути хмара, але ми не перебуватимемо в темряві, якщо віримо в Ісуса. Він прийшов, щоб дати нам ясний день. Невже Він прийшов даремно? Якщо ми маємо віру, то маємо привілей сонячного світла, тож насолоджуймося ним. Із ночі природної зіпсованості, невігластва, сумнівів, відчаю, гріха та страху Ісус прийшов визволити нас; і всі віруючі пізнають, що Він приходить не даремно, так само як сонце сходить і не може не розсіяти своє тепло й світло.

Струси з себе депресію, любий брате. Не залишайся в темряві, але перебувай у світлі. В Ісусі твоя надія, твоя радість, твоє Небо. Дивись на Нього, лише на Нього, і ти будеш радіти, як птахи радіють на сході сонця, і як ангели радіють перед престолом.

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

125/365 НАЩО ЗАЛИШАТИСЯ В НЕВОЛІ?

125/365 НАЩО ЗАЛИШАТИСЯ В НЕВОЛІ?

"Поверне з неволі Господь, Бог твій, тебе." (Втор.3003)

Божі люди можуть продати самі себе в неволю через гріх. Який це гіркий плід — від надзвичайно гіркого кореня! Яке це рабство, коли Божа дитина продана під владу гріха, скута кайданами сатани, позбавлена свободи, обкрадена у силі молитви й радості в Господі! Пильнуймо, щоб не потрапити в таку неволю; але якщо це вже сталося з нами, не впадаймо у відчай.

Ми не можемо залишатися в рабстві назавжди. Господь Ісус заплатив надто високу ціну за наше викуплення, щоб залишити нас у руках ворога. Шлях до свободи — це: "Навернешся до Господа, Бога свого" (Втор.3002). Там, де ми вперше знайшли спасіння, ми знайдемо його знову. Біля підніжжя Христового хреста, визнаючи свій гріх, ми знайдемо прощення і визволення. Крім того, Господь хоче, щоб ми слухали Його голосу стосовно всього, що Він заповідав, і виконували це усім серцем і всією душею. Тоді наша неволя скінчиться.

Часто пригніченість духу й глибокі душевні страждання зникають, щойно ми відвертаємося від своїх ідолів і схиляємося в покорі перед живим Богом. Ми не повинні бути невільниками. Ми можемо повернутися до громадянства Сіону — і зробити це негайно. Господи, поверни нас з неволі!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

6/365 ДОПОМОГА ЗЗОВНІ

6/365 ДОПОМОГА ЗЗОВНІ

"І тобі поможу." (Iс.4110)

Вчорашня обіцянка забезпечила нам сили для того, що ми маємо зробити, але вона гарантує нам допомогу в тих випадках, коли ми не можемо діяти самостійно. Господь говорить: "Я тобі допоможу". Внутрішня сила доповнюється допомогою ззовні. Бог може підняти нам союзників у нашій війні, якщо це Йому до вподоби; і навіть якщо Він не пошле нам людської допомоги, Він Сам буде поруч з нами, і це ще краще. "Наш величний Союзник" кращий за легіони смертних помічників.

Його допомога своєчасна: Він – швидка допомога в недолях. Його допомога дуже мудра: Він знає, як надати кожній людині допомогу, належну та доречну для неї. Його допомога найдієвіша, хоча марна допомога людини. Його допомога більше, ніж просто допомога, тому що Він несе весь тягар і забезпечує всю потребу. "Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?" (Пс.11806)

Оскільки Він уже був нашою допомогою, ми відчуваємо впевненість у Ньому щодо теперішнього та майбутнього. Наша молитва: "Господи, будь мені помічником" (Пс.3011); наш досвід такий: "І Дух допомагає нам у наших немочах" (Рим.0826); наше сподівання таке: "Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога" (Пс.12101); і наша пісня незабаром буде: "Ти, Господи, мені допоміг" (Пс.8617).

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен

19/365 ВИЗНАННЯ УСТАМИ, ВІРА СЕРЦЕМ

19/365 ВИЗНАННЯ УСТАМИ, ВІРА СЕРЦЕМ

"Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся." (Рим.1009)

Має бути визнання устами. Чи зробив я це? Чи відкрито визнав свою віру в Ісуса як Спасителя, Якого Бог воскресив з мертвих, і чи зробив я це в Божий спосіб? Мені варто чесно відповісти на це питання.

Також має бути віра серцем. Чи щиро я вірю у воскреслого Господа Ісуса? Чи довіряю я Йому як своїй єдиній надії на спасіння? Чи ця довіра від серця? Мені варто відповісти, як перед Богом.

Якщо я можу справді стверджувати, що я і визнав Христа, і повірив у Нього, тоді я спасенний. Текст не говорить, що можливо так буде, але це очевидно, і ясно, як сонце на небесах: "Ти спасешся". Як той, хто вірує і сповідує, я можу схопитись за цю обітницю і виправдовуватися нею перед Господом Богом у цей момент, і протягом усього життя, і в годину смерті, і в день суду.

Я мушу бути спасенним від провини гріха, від влади гріха, від покарання за гріх і, зрештою, від самої сутності гріха. Бог сказав це: "Ти будеш спасенний". Я вірю в це. Я буду спасенний: я спасенний. Слава Богові навіки й вічно!

ЧЕКОВА КНИЖКА ВІРИ Ч.Г. Сперджен