Господь промовив слова благодаті до жінки біля криниці в Євангелії від Івана 0407-29. Господь спочатку притягнув її до Себе і запропонував їй живу воду - забезпечення благодаті, що дало їй вічне життя: "А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне" (Ів.0414).
Розгляньмо слова: "Любов удосконалюється з нами (зроблена досконалою)" (1Ів.0417). Сьогодні багатьом християнам бракує розуміння, як зробити любов досконалою. Це не навмисно. Але якби ми тільки могли осягнути, як ця любов удосконалюється в нас, тоді ми б ввійшли в абсолютно нове розуміння духовного життя.
Джозеф де Вестер (Joseph de Veuster), бельгійський священик-місіонер, мав брата, покликаного бути місіонером на Гаваях. Коли його брат захворів, Джозеф, відомий у своїй церкві як отець Демієн, поїхав замість нього служити до колонії прокажених. Проповідуючи їм щодня вранці та вдень, він починав кожну проповідь, кажучи: "Мої брати".
У воскресінні Христа є цінність і чеснота, які неможливо виміряти. Не тільки за кожен гріх заплачено, але, по Божій благодаті, християнин відсутній у тілі та присутній з Господом в той момент, коли він помирає. Коли Степан вмирав, він побачив Ісуса, Який встав йому назустріч (Дії0755).